Лідер ГІ «Права Справа» Дмитро Снєгирьов відіслав поштою лідеру ВО «Свобода» Олегу Тягнибоку новорічний подарунок. Про це він написав у Фейсбуці.
«Сьогодні, не звертаючи уваги на лютий мороз, я пішов на ринок і купив кола для болгарки. На цей відчайдушний крок мене змусили піти запитання луганчан, чому « Свобода «не повністю демонтувала паркан біля Верховної Ради. Спочатку я відповідав, що я давно вже не в «Свободі», потім втомився пояснювати, що «Свобода» – це опозиційна партія і у них немає належного фінансування.
На біл-борди є, а от на кола для болгарки щоби повністю демонтувати паркан навколо ВР, немає. Якщо так важко, то чому б не допомогти народним обранцям, бо попередній демонтаж паркану хоча і наробив багато шуму, але і залишив багато питань. Навіщо ці дешеві сцени, якщо не доведена до кінця робота?
Демократія спирається як правило на згоду щодо фундаментальних засад політичної гри. Однак сила демократії полягає власне на тривалості певних підставових засад гри, які зазвичай дуже важко змінити. Але підставою демократії є не лише згода, але і конфлікт, в якому кожний з учасників не може взяти на себе всю повноту влади і є відповідальним за встановлення і дотримання певних правил гри.
В недемократичних суспільствах правляча партія прагне до усунення з політичної сцени потенційного супротивника. Зрозуміло, що в таких умовах політична опозиція не може офіційно виражати альтернативні погляди. Нерівнозначність і нерівносильність політичних суперників в умовах комуністичної дійсності не дозволяла використовувати компроміс в політиці як засіб врегулювання політичних конфліктів. Поняття «компроміс» трактується як поступка певних вимог, відмова від частини власних вимог на користь угоди з іншою партією, державою. На думку А.В.Глухової компроміс включає такі ознаки, як обʼєднанн
... Читати далі »
29 листопада у Палаці культури м. Луцька відбулася інавгурація нового міжнародного проекту «Крок до євроінтеграції», який започаткований з ініціативи Волинського інституту економіки та менеджменту. В урочистій церемонії взяли участь заступник голови Волинської облдержадміністрації Стоєв Е.М., начальник управління міжнародного співробітництва та туризму Луцької міської ради Іванюк М.І., Керівник Генерального консульства Республіки Польща в Луцьку Савіцкі К., начальник управління освіти Луцької міської ради Гребенюк О.В., представники шкільних адміністрацій та учні м. Луцька.
Проект переслідує високу соціальну мету: зменшити відтік інтелекту за кордон. Адже з року в рік збільшується кількість випускників шкіл, які прагнуть здобувати вищу освіту в Європі. Особливо популярним це є серед молоді з прикордонних областей. Приїхавши на навчання в Польщу, Чехію, Словаччину чи іншу європейську країну, опинившись в чужом
... Читати далі »
Як близько ми ще знаходимось до Совка. Вчора ввечері десь близько 20.20 і майже до 21.00 в гіпермаркеті "Там-тамі" не можливо було розрахуватись в касах. Півгодини люди сумирно стояли, як до мавзолею і майже не дивувались.
Сумирне очікування в черзі це в нас в крові. Протягом всього часу з тривалістю 2-3 хвилини з інформадміністрації звучали заяви вибачення про тимчасові незручності. Розуміли, що народ розбіжиться якщо скажуть скільки треба очікувати. І ось каси запрацювали. Адміністрація не вибачившись за проведені в очікуванні півгодини повідомила, що знижка на товари місцевого виробництва не діє і все.
Кому яка цікавість, що люди повертаючись з роботи півгодини чекали під касами. Ми ж для них не клієнти, які завжди праві, а гаманці на ногах з яких треба виманити гроші. Людей в нас вони не бачать. Певно це дійсно європейський стиль обслуговування до якого ми так наближаємся. Ех байкотнути б магази
... Читати далі »
Жанр усної історії (oral history) становить сьогодні один із найважливіших інструментів історичного пізнання, адже дає можливість конкретизувати й уточнити певні наукові положення, поглянувши на проблему очима її очевидців. Документуючи спогади безпосередніх свідків подій, дослідник дістає змогу піднятися над усталеними загальниками й наочно побачити, як заломлювалися макропроцеси на рівні конкретної індивідуальної долі.
Цього літа — з ініціативи двох польських організацій, що мають поважний досвід у реалізації історичних та культурних проектів на теренах України, Білорусі та Польщі (мова йде про «Панораму Культур» та «Браму Ґродську — Театр NN»), — під названий огляд потрапила чи не найсуперечливіша та найскладніша сторінка польсько-українських взаємин — трагедія на Волині 1943 року. Попри хороші стосунки поміж державами, що дозволяють із оптимізмом дивитися у майбутнє польсько-українських відносин,
... Читати далі »
Життя неповносправних людей у нашій країні складається з безперервної вервечки проблем і перешкод. Можна довго говорити про недостатнє соціальне забезпечення, а можна просто уявити один день із життя людини на інвалідному візку. Чи може неповносправний самостійно і безперешкодно пересуватися нашим містом, зайти в магазин, аптеку, кав’ярню чи бібліотеку? Наскільки Луцьк пристосований для таких людей?
Аби відповісти на ці запитання, ми вирішили пройтися кількома вулицями облцентру та подивитися, скільки закладів не полінувались обладнати пандусами вхід. Подорож розпочали з центральної частини міста. Так, на вулиці Сенаторки Левчанівської не побачили жодного пандуса, а отже, недоступними для інвалідів тут лишились магазини, стоматологічні кабінети, перукарні, банки. Далі йдемо вулицею Лесі Українки. Тут натрапили аж на три пандуси. Отже, пристосованими для інвалідів-візочників тут є міні-маркет, нове кафе-бістро т
... Читати далі »
Шановні колеги журналісти! Своєю плідною працею Ви вже неодноразово
підтвердили тезу про те, що саме ЗМІ є дійсно джерелом інформації для людей мислячих
з власною позицією у житті. Проте, чомусь на сьогодні максимум уваги приділяється
питанням політики та спорту. Це дійсно важливі теми. Разом з тим, суспільство повинне
думати про майбутнє. Виникає необхідність не оминати увагою і події, позитивні наслідки
від яких пожинатиме наша країна в найближчому майбутньому.
Однією з них з цілковитою впевненістю можна назвати ініціативу
одного з вузів Волині. Так, за сприяння європейських партнерів Волинський
інститут економіки та менеджменту розпочинає великий міжнародний соціальний
проект «Крок назустріч!» Дія проекту пош
... Читати далі »
Заступник міністра природних ресурсів і охорони навколишнього середовища Анатолій Лис 17 квітня на прес-конференції в Мінську заявив, що українська сторона офіційно не виставляла претензій до Білорусі з приводу можливого забруднення Шацьких озер в результаті робіт на Хотиславському родовищі крейди.
Лис зазначив, що це питання неодноразово піднімалося на зустрічах представників Мінприроди Білорусі та природоохоронного відомства України. "З боку вчених, як з нашого боку, так і з української, питань немає, все зрозуміло. Іноді з української сторони, на жаль, це питання політизується", - вважає заступник міністра.
Він заявив, що при розробці Хотиславського родовища виконуються всі заходи, пов'язані з охороною навколишнього середовища. "За великим рахунком, такого побоювання, що зникнуть Шацькі озера, немає", - зазначив заступник міністра. При цьому Лис не зміг сказати, на якій саме стадії знаходиться розробк
... Читати далі »
Замість улюбленого місця сімейного відпочинку українцiв на місці Шацьких озер у недалекому майбутньому може виникнути похмура постіндустріальна картина: змілілі забруднені канави замість озер, болота, вапняковий пил та висохлий мул.
«Подякувати» за це маємо білоруському «побратиму» — Юрію Чижу, власнику компанії «Трайпл», яка розробляє піщано–вапняковий кар’єр за 300 метрів від українського кордону. Цього чоловiка називають «придворним» бізнесменом президента Білорусі Олександра Лукашенка.
Хотиславський кар’єр, як розповів учора під час прес–конференції в агенції «Главком» професор, провідний науковий співробітник Інституту гідробіології НАН України Володимир Щербак, має на верхньому шарі (товщиною в 5 метрiв) поклади торфу, далі йде пісок будівельний та кварцевий, а на 15 метрах починається якісний вапняк, глибина залягання якого — до 70 метрів.
Щербак пояснив, що вапно гігроскопічне, тобто «натягу
... Читати далі »
3-7
квітня в Луцьку пройшов Міжнародний студентський форум «Модель країн
Вишеградської четвірки в інтеграції молоді у єдиний науково-культурний
простір», що об’єднав талановиту молодь усієї України, Грузії, Польщі, Словаччини
та Чехії. Ініціаторами та організаторомцієї важливої наукової події став Волинський інститут
... Читати далі »
Лідер ГІ «Права Справа» Дмитро Снєгирьов відіслав поштою лідеру ВО «Свобода» Олегу Тягнибоку новорічний подарунок. Про це він написав у Фейсбуці.
29 листопада у Палаці культури м. Луцька відбулася інавгурація нового міжнародного проекту «Крок до євроінтеграції», який започаткований з ініціативи Волинського інституту економіки та менеджменту. 
Як близько ми ще знаходимось до Совка. Вчора ввечері десь близько 20.20 і майже до 21.00 в гіпермаркеті "Там-тамі" не можливо було розрахуватись в касах. Півгодини люди сумирно стояли, як до мавзолею і майже не дивувались. 
Жанр усної історії (oral history) становить сьогодні один із найважливіших інструментів історичного пізнання, адже дає можливість конкретизувати й уточнити певні наукові положення, поглянувши на проблему очима її очевидців. Документуючи спогади безпосередніх свідків подій, дослідник дістає змогу піднятися над усталеними загальниками й наочно побачити, як заломлювалися макропроцеси на рівні конкретної індивідуальної долі.
Життя неповносправних людей у нашій країні складається з безперервної вервечки проблем і перешкод. Можна довго говорити про недостатнє соціальне забезпечення, а можна просто уявити один день із життя людини на інвалідному візку. Чи може неповносправний самостійно і безперешкодно пересуватися нашим містом, зайти в магазин, аптеку, кав’ярню чи бібліотеку? Наскільки Луцьк пристосований для таких людей?
Заступник міністра природних ресурсів і охорони навколишнього середовища Анатолій Лис 17 квітня на прес-конференції в Мінську заявив, що українська сторона офіційно не виставляла претензій до Білорусі з приводу можливого забруднення Шацьких озер в результаті робіт на Хотиславському родовищі крейди.
Замість улюбленого місця сімейного відпочинку українцiв на місці Шацьких озер у недалекому майбутньому може виникнути похмура постіндустріальна картина: змілілі забруднені канави замість озер, болота, вапняковий пил та висохлий мул.