У 1981 році кафедра фольклористики Едмонтонського університету запросила Миколу Мушинку рік попрацювати запрошеним професором. У канадійському консуляті в Празі для отримання візи йому дали величезну анкету на 30 сторінок, до якої мусив додати лікарські довідки про відсутність СНІДу, сухот, психічних захворювань тощо. В анкеті потрібно було, зокрема, вказати місця роботи, посади та платню за останні 12 років, а також місце роботи та заробітну плату, на які сподівається потенційний іммігрант у Канаді. Мушинка чесно написав: до 1971 року — старший науковий працівник Університету імені Шафарика, з 1971 до 1976-го — пастух у колективному сільськогосподарському підприємстві в с. Курів, від
1976 року — кочегар котельної в управлінні комунального господарства м. Пряшева з платнею дві тисячі крон (близько 20 доларів за тогочасним курсом) на місяць, а розраховує працювати в Канаді професором університету з оклад ... Читати далі »