Жанр усної історії (oral history) становить сьогодні один із найважливіших інструментів історичного пізнання, адже дає можливість конкретизувати й уточнити певні наукові положення, поглянувши на проблему очима її очевидців. Документуючи спогади безпосередніх свідків подій, дослідник дістає змогу піднятися над усталеними загальниками й наочно побачити, як заломлювалися макропроцеси на рівні конкретної індивідуальної долі.

Цього літа — з ініціативи двох польських організацій, що мають поважний досвід у реалізації історичних та культурних проектів на теренах України, Білорусі та Польщі (мова йде про «Панораму Культур» та «Браму Ґродську — Театр NN»), — під названий огляд потрапила чи не найсуперечливіша та найскладніша сторінка польсько-українських взаємин — трагедія на Волині 1943 року. Попри хороші стосунки поміж державами, що дозволяють із оптимізмом дивитися у майбутнє польсько-українських відносин, ... Читати далі »

Життя неповносправних людей у нашій країні складається з безперервної вервечки проблем і перешкод. Можна довго говорити про недостатнє соціальне забезпечення, а можна просто уявити один день із життя людини на інвалідному візку. Чи може неповносправний самостійно і безперешкодно пересуватися нашим містом, зайти в магазин, аптеку, кав’ярню чи бібліотеку? Наскільки Луцьк пристосований для таких людей?

Аби відповісти на ці запитання, ми вирішили пройтися кількома вулицями облцентру та подивитися, скільки закладів не полінувались обладнати пандусами вхід. Подорож розпочали з центральної частини міста. Так, на вулиці Сенаторки Левчанівської не побачили жодного пандуса, а отже, недоступними для інвалідів тут лишились магазини, стоматологічні кабінети, перукарні, банки. Далі йдемо вулицею Лесі Українки. Тут натрапили аж на три пандуси. Отже, пристосованими для інвалідів-візочників тут є міні-маркет, нове кафе-бістро т ... Читати далі »

Кирило - надзвичайний патріарх. За всю історію РПЦ такого напористого і нахабного ще не було. Це випливає з його індивідуальних особливостей. Він - добрий пропагандист імперської ідеї. Чимось нагадує міністра гітлерівської пропаганди Йозефа Ґеббельса. Той теж не гребував жодними аргументами і добре їх обґрунтовував з погляду інтересів німецької політики. Тут методика така сама. Кирило вибірково користується окремими цитатами з Біблії про те, що влада РПЦ та Московського патріархату поширюється на цілу територію колишнього Радянського Союзу. Передусім - на слов'янські країни: Росію, Україну та Білорусь. Тепер він "пришпандьорив" сюди ще й Молдову. Бо Молдова, як колишня інтегральна частина Румунії, теж православна. Він відвідує лише ті області, де має бодай якусь підтримку.

Ненависть архієреїв УПЦ до Кирила з кожним його візитом зростає. Кожному помітна його брутальна поведінка - цілковито ігнорує митро ... Читати далі »

"Чого тільки люди не понавигадують! Звідки це в Почаївській Лаврі взятися святому, який лікував українських повстанців?" Однак житіє преподобного Амфілохія руйнує стереотипи і штампи про "московських попів" чи "бандерівців-розкольників".

2002 року Свято-Успенська Почаївська Лавра отримала другого (після Йова Залізо, подвижника XVII-го сторіччя) святого - преподобного Амфілохія.

Входження до лику святих - особлива подія в православному світі. За час незалежності в УПЦ МП таких праведників канонізували не більше десяти. Адже доказами святості є й зцілення людей на могилі святого, і його нетлінні мощі - поховане тіло дістається з землі за рішенням Священного Синоду.

Часто перед канонізацією не вгасають суперечки щодо її необхідності, а самі святі за життя зазнають гонінь та утисків з боку власного ж середовища - кліру, монахів та церковної пастви.

У такий спосіб їхні християнське сми ... Читати далі »

Основні схеми шахрайства на ринку праці були відпрацьовані ще в 90-х роках минулого століття. Зазвичай шарлатани працюють під виглядом «кадрових агентств», фірм, що ведуть набір співробітників «на високооплачувані посади», і контор, що пропонують роботу вдома. Трохи особняком стоять компанії, що продають товари за допомогою мережевого маркетингу. Вони дійсно пропонують роботу, тільки вона дуже сильно відрізняється від тієї, на яку розраховує здобувач. 

Кадровики-обманщики 

Найчастіше довірливі громадяни трапляються на вудку «кадрових агентств», що пропонують за скромну плату працевлаштувати всіх бажаючих. В дійсності, під солідною вивіскою «кадрове агентство» ховаються куди менш солідні компанії з надання інформаційних та консультаційних послуг. 

Щоб зрозуміти, що ховається за витіюватим назвою, подивимося, як працюють ці контори. Претендента, який зателефонував ... Читати далі »

У молодого лучанина, журналіста та депутата міської ради Андрія Калахана лікарі встановили страшний діагноз – аденокарцинома правої легені. Це – рак легенів, злоякісна пухлина.
Андрієві – лише 23 роки. Він – життєрадісний та доброзичливий, завжди готовий прийти на допомогу. Кілька місяців юнака лікували від плевриту, здійснили дві операції. Однак днями медики встановили страшний діагноз, який згодом підтвердили у столичній лабораторії – аденокарцинома правої легені. Тобто – рак правої легені.
Юнак потребує дуже дорогого лікування (у тому числі і за кордоном), а таких коштів у сім’ї Андрія Калахана немає. Тому родина просить допомогти усіх, кому не байдужа доля молодої людини.
Батько Андрія – Сергій Андрійович Калахан – відкрив рахунок у банку для добровільних пожертв. Ось єдині реквізити для перерахунку коштів:
ПАТ КБ «Приватбанк», № рахунку – 29244825509100, МФО – 305299, ОКПО – 14360570
Призн ... Читати далі »

У 1981 році кафедра фольклористики Едмонтонського університету запросила Миколу Мушинку рік попрацювати запрошеним професором. У канадійському консуляті в Празі для отримання візи йому дали величезну анкету на 30 сторінок, до якої мусив додати лікарські довідки про відсутність СНІДу, сухот, психічних захворювань тощо. В анкеті потрібно було, зокрема, вказати місця роботи, посади та платню за останні 12 років, а також місце роботи та заробітну плату, на які сподівається потенційний іммігрант у Канаді. Мушинка чесно написав: до 1971 року — старший науковий працівник Університету імені Шафарика, з 1971 до 1976-го — пастух у колективному сільськогосподарському підприємстві в с. Курів, від
1976 року — кочегар котельної в управлінні комунального господарства м. Пряшева з платнею дві тисячі крон (близько 20 доларів за тогочасним курсом) на місяць, а розраховує працювати в Канаді професором університету з оклад ... Читати далі »

3 лютого 2011 року в Польщі відбулася важлива історична подія, яка зачіпає й українську історію, хоча в самій Україні була цілковито непомічена. Цього дня парламент Польщі практично одноголосно підтримав надання статусу національного свята дню пам'яті так званих "Проклятих солдатів"

Кожен народ і країна мають пам'ятати тих, хто боровся за їхню незалежність і свободу. Але абсолютна їхня ідеалізація може тільки перешкоджати оцінці всієї сукупності їх дій і розумінню пов'язаних з ними подій. Провідні сили суспільства і держави на базі загальнолюдських цінностей мають чітко визначити, який історичний досвід вони вважають позитивним, а який є негативним і не може повторюватися. Великою перешкодою для цього є намагання створити культи абсолютних «національних героїв» і «символів нації» з реальних людей, які могли здійснювати найрізноманітніші вчинки. Приймаючи їх як ідеал, суспільство автоматично починає «захищати ... Читати далі »

З вимогою виплати компенсації за вилучену після Другої світової війни землю в Європейський суд з прав людини хочуть звернутися активісти чеської громадської організації Товариство власників землі на Волині. 

Чехи, що жили в цей час на території, яка згодом була приєднана до СРСР, покинули Волинь у 1947 році. А проживали вони тут з 1868 року, коли приїхали на Волинь на запрошення російського імператора Олександра II. Умови переселення були дуже вигідні, що включають і право придбання землі у власність.

За інформацією радіо «Свобода», що з'явилися на Волині чеські поселення розвивалися дуже швидко й успішно, і навіть Перша світова війна їм не завадила. Але потім межа розділила чеські поселення: західна частина Волині відійшла Польщі, а східна - Радянської України. У тих, хто опинився на радянській території, землі націоналізували.

А заможних господарів віднесли до куркулів, майно конфіскували і ... Читати далі »